|
|
|
 |
 |
| Товариство Лева почало роботу на Дністрі в 1988 році. Тоді експедиція впродовж ста днів пройшла від витоків Дністра до Чорного моря. З тих пір експедиція працює щорічно, міняючи свій маршрут і вдосконалюючи форму діяльності. Вона веде екологічний моніторинг Дністра у формі піших і водних походів. У 1989 році експедиція пройшла під національними синьо-жовтими прапорами, чим викликала великий резонанс в краю. |
| З тих пір експедиція не отримує жодної підтримки з боку державних організацій і лише три рази міжнародні фонди надавали їй фінансову допомогу для публікації результатів зробленої роботи. Однак в останні роки і такі фонди відмовили експедиції у підтримці, оскільки вона не вписується в стандартні норми роботи неурядових організацій. Тепер експедиція існує виключно на пожертви приватних осіб, головно членів Товариства Лева. Експедиція проводить мультидисциплінарні дослідження, сповідуючи прицип єдності екології природи і культури. Програмні принципи її роботи висловлені у "Гімні дністрян". |
 |
 |
| Гімн дністрян |
| Програмний твір як ремінісценція на славетну пісню мореплавців усього світу "Ho! For Californie". Слова Джессі Гатчинсона. Музика Натана Баркера. 1848 рік. Український текст Валентина Стецюка. Музична обробка Романа Лемішка. |
 |
 |
|
У горах Карпатських бере початки І до моря, моря Чорного Плине Дністер серед лісів, ланів. У тому краю, Немов у раю, Будем жити ми безжурно!. Готовий до спливу наш катамаран І команда наша - о-го-го-о! Рушимо в путь каньйоном Дністровим Від Галичини До Буковини І на сонячне Поділля! Містечка і села, фортеці й церкви На своєму шляху ми не минемо. Дослідимо і збережемо Природу Дністра, Культуру людей На прийдешні покоління. Природа привітна до нас не завжди - На Дністрі або спека або негода, Вітер жене бурхливих хвиль вали. Та в дощ і туман Іде караван, З нами синьо-жовта фана! Вітрила подерті, а вітер в лице, Ми на веслах, веслах аж до ночі, Ділим сухпай і залишки води. Хай сонце пече, Хай дощик січе - Витривалі ми і дужі У горах Карпатських бере початки... і до моря, моря Чорного і т.д. |
 |
 |
 |
 |
| Ліворуч: Палац графа Станіслава Бадені у Коропці. Він був братом намісника Галичини Казимира Бадені, відомого в історії "баденівськими виборами” до парляменту у 1897 р., коли був запроваджений антиукраїнський терор. Стиль архітектури палацу - класично-синкретичний з бароковими геральдичними атрибутами, серед яких між рушниць і мисливських рожків почесне місце займає баральєф із зображенням перехрещених коси і ціпа. Очевидно, граф розумів ціну землеробської праці. Крім архітектури також вражає мистецьке використання кольорової деревини для паркету і панелей на стінах. Бадиня в цілому залишив про себе добру пам’ять і гіперболізовані уяви про його багатство. Ось одна з легенд про нього. Граф був дуже багатий і хотів викласти підлогу у палаці злотими. Але йому не дозволили, бо на монетах був зображений герб, і запропонували класти монети на ребро, але стільки грошей у графа не було. |
 |
| Праворуч: Один із "забутих" замків у с. Кудринці, що лежить в 22 км від Кам‘янця по обох берегах ріки Збруч. Неподалік тягнеться "Троянів" вал. Фортеця побудована з пісковику у 1615 р. У плані фортеця виглядає як неправильний 4-гранник з 3 кутовими баштами. Великі розміри і форма 3 веж Кудринецької твердині були добре пристосовані для ведення перехресного та флангового вогню. До наших часів збереглись південна, західна і північна стіни, південно-західна 6-гранна 3-ярусна та південна 5-гранна башти та частина надбрамної башти. Підземний хід, що починався у п‘ятигранній південній башті, зараз засипаний камінням і землею. Усі башти мають прямокутні бійниці. Найбільша довжина замку всередині – 70 м, а ширина – 25 м. Стіни є 1,5 м завтовшки. |
 |
| Центр Бучача прикрашає знаменита ратуша, яка є шедевром мистецтва у стилі рококо із кам’яними фігурами роботи Йогана Пінзеля. |
 |
| Неподалік Устечка можна знайти найчарівніший куточок у Придністров’ї, незважаючи на сумні руїни давніх споруд на півострові, який утворює звивистий Джурин. Колись тут стояло місто Червоногород, столиця удільного князівства. Тепер тут лишися дві високі вежі колишнього замку, перебудованого на палац, та напівзруйнований костел 15-го століття. Місцевість прикрашає шумливий каскадовий водоспад серед буяння пахучих квітів і трав. |
 |
| Випадково знайдене учасниками експедиції поховання трипільських часів пя'титисячлітньої давнини. Фото В. Стецюка.1992 р. с. Мошанець Кельменецького району Чернівецької області |
| Лопаткова кістка мамонта, цілий скелет якого був знайдений учасниками експедиції біля села Кормань Кельменецького району Чернівецької області в серпні 1992 року. Фото В. Стецюка. |
 |
|
|
|
|
