| Така масштабність руху обіцяла великий успіх, але вже було ясно, що для порятунку Дністра потрібні не гасла, а точна інформація про те, де і якого захисту потребує річка. Щоб дійти істини, на конференції, яку організував Міжреспубліканський комітет захисту Дністра навесні 1989 р. у Львові, було вирішено розпочати дослідження стану річки на трьох ділянках одночасно трьома різними загонами. Товариство Лева, яке вже в 1988 році брало найактивнішу участь в експедиції, отримало ділянку від витоків Дністра до греблі Дністровського водосховища. Молдовські екологи мали досліджувати річку на своїй території, а одеситам дісталася ділянка від Молдови до лиману. Однак подальший розвиток політичних подій порушив існуючі зв’язки між природоохоронцями різних регіонів Придністров’я. Комітет захисту Дністра розпався, дехто з лідерів руху пішов у політику, ось тому і стали дещо хаотичними зусилля ентузіастів.
|
| Однак Товариство Лева продовжило свою цілестпрямовану роботу. Його експедиція “Дністер” працює щорічно, міняючи свій маршрут і вдосконалюючи форму своєї діяльності. Вона веде екологічний моніторинг Дністра в його верхній і середній частині у формі піших і водних походів. У 1989 році експедиці пройшла по водній частині маршруту під національними синьо-жовтими прапорами, чим викликала великий резонанс в цілій Україні. Дослідження проводилися від витоків Дністра і Стрия до села Стара Ушиця Кам’янець-Подільського району Хмельницької області. Пішохідна включала в себе дослідження верхнього Дністра до гирла Стрия. На верхньому Дністрі працювала невелика розвідкова група в складі чотирьох чоловік. |
|
1993 рік знаменувався помітним розширенням гідрохімічних і гідрологічних досліджень з використанням приладів і реактивів, привезених першими учасниками експедиції з Німеччини – студентами Марбурзького університету. Пішохідна експедиція в цьому році, як і в наступні роки, не проводилася. Восени в Одесі відбулася конференція “Дністер – SOS”, на якій були присутні львівські і німецькі учасники експедиції Товариства Лева. Одесити були приємно вражені тим, що ця експедиція ще існує. В 1994 році крім німецьких студентів в експедиції працював словацький спеціаліст із своєю портативною хімлабораторією, а 1994 рік був присвячений дослідженням водосховища, котрі проводилися в основному постійною групою учасників в складі 20 чоловік, які йшли на одному великому катамарані "Іван Підкова", складеному з чотирьох малих Експедиція тривала сім тижнів. Вперше в експедиції проводилися дослідження донних відкладів. У вересні 1986 відбулася двотижнева українсько-молдовська експедиція “Тірас-96”, в котрій працювали також п’ять учасників експедицій “Дністер” Товариства Лева.
|
| В 1997 році мала би відбутися десята ювілейна експедиція “Дністер” Товариства Лева, і її слід би було провести і урочисто, і масштабно, але всі спроби дістати відповідну суму грошей були безрезультатними, тому вона відбулася буденно і була найкоротшою. Товариство Лева дістало грант на публікацію результатів роботи експедиції від польського фонду “Partnerstwo dla Srodowiska” і за рахунок невеликої суми з цих грошей організувало експедицію, котра хоч і була найкоротшою, але дуже важливою для розширення даних про стан басейну. Вперше була достатньо детально досліджена ділянка Дністра від с. Чайковичі до гирла Стрия, котра раніше досліджувалася лише побіжно і більш оглядово в піших походах. Були відібрані численні проби води і ґрунтів, але, на жаль, на їх повний хімічний аналіз не стало грошей, тому якась робота була марною. За результатами десятилітніх досліджень і за рахунок того таки ж гранту в 1998 р. була опублікована колективна монографія "Дослідження Дністра", в якій були вміщені статті активних учасників експедиції в екологічній, історичній і культурологічній тематиці. Слід сказати, що експедиція сповідує принцип єдності екології природи і душі, тому проводить міждисціплінарні дослідження. Окремою книгою "Культурні грона Дністра" у 2001 р. були узагальнено вивчення експедицією мультикультурний спадок Дністровського краю. З 2002 року експедиція подає звіти про свою роботу значно скороченого обсягу через брак фінансування лише через Інтернет. В основному прожовжуються культурно-історичні, соціологічні, діалектологчцні та інші подібні дослідження. Екологічний моніторинг обмежений візуальними спостереженнями. Існування експедиції продовжується зусиллями кількох ентузіастів, а фінансується вона добровільними внесками як самих учасників, так і приватних осіб, головно членів Товариства Лева, зокрема Ореста Блащука, Андрія Стасіва, Степана Гателяка, Андрія Квятковського, Володимира Бакуса, яким за це щира сердечна подяка.
|
| За час існування експедиції в ній взяло участь близько 500 осіб з України, Молдови, Польщі, Німеччини, Великобританії, США, Росії, Естонії, Латвії та Словаччини. Більша частина з них вже давно залишила експедиції і з її початків продовжують роботу лише одиниці. Однак поступово склалася група ентузіастів, для котрих експедиція, за висловом одного з ветеранів Андрія Квятковського стала життєвою пригодою. Нижче подаются портерети найбільш активних учасників експедиці.
|
| Остання команда експедиції "Дністер-91" на кінцевій зупинці за березі Збруча напередодні проголошення незалежності України. Від ліва: Андрій Кись, Святослав Уршуляк, Борис Іванков, Вадим Артюх, Ніна Охрименко, Валентин Стецюк, Валодимир Бакус. Фотографував Ярослав Фішер. |
| Генеральний боцман експедиції Андрій Сеньковський |
| Корабельний майстер, шкіпер яхти "Мрія" Володимир Бакус |
| Хорунжий експедиції Петро Гуменюк |
| Інтендант Мирося Мишолівська |
| Культорг експедиції Тетяна Омельченко |
| Ветеран експедиції Андрій Квятковський |
| Броварник експедиції мічман Наталя Ольшевська |
| Народна артистка експедиції Дана Бончук |
| Шкіпер яхти "Тіки-так" Святослав Потєєнко |
| Капітан третього рангу Юрій Досяк |
| Капітан-лейтенант Андрій Данилович |
| Амбасадор експедиції в США Орися Прокопович |
| Амбасадор експедиції в Італії Христина Гнатишак |
| Амбасадор експедиції в Канаді Оксана Гнатишак |
| Прес-секретар експедиції у масмедіях Олена Крушинська |
| Представник експедиції у місцевих владах Роман Лемішко |
| Науковий аташе Німеччини в експедиції Штефан Німайер |
| Науковий аташе США в експедиції Сара Філліпс |
| Обер-фельдшер експедиції мічман Олег Добрянський |
| Міністр іноземних справ експедиції Роман Кузик |
| Капітан окремої флотилії Ігор Копчик |
| Старший матрос Славко Жуков |
| Старший матрос Володимир Ревер |
| Головна кравчиня Надія Смага |
| Супермени експедиції, вони ж атланти Юрій Ящук та Назар Равлик, які на своїх плечах будуть тримати майбутні експедиції |
| Мічман запасу Ігор Сернецький |
| Старший матрос запасу Олег Бороздюк |
| Старший матрос у відставці Денис Шимоняк |
| Матрос у відставці Іванка Потєєнко |
| Матрос у відстаці Марина Польшина |
| Матрос у відставці Леся Кошіль |
| Деякі з учасників перших експедицій |
| Вадим Артюх, археолог (Львів) |
| Олександр Букчин, еколог (Чернівці) |
| Славко Квасневський, гастарбайтер (Хотин) |
| Тарас Гринчишин, герпетолог (Львів) |
| Сергій Чернов, геоморфолог (Москва) |
| Учасники експедиції "Дністер-06" у поході під державним і "зеленим прапором надії" |
| Примітка: Учасниками експедиції вважаються особи, які брали участь в експедиції хоча б два рази. Їх активність оцінюється суб'єктивно. Учасникі, які не знайшли своїх фотографій на цій сторінці, з претензіями звертайтесь до Капітана з приготованою власною фотографією на свій смак |
|
