Експедиція "Дністер-88"
У 1988 р. експедиція "Дністер" стартувала від витоків річки і фінішувала у Білгороді Дністровському, подолавши за 100 днів 1372 кілометри (з них 10 км по Дністровському ліману). До гирла Стрия експедиція рухалася суходолом, а далі - водним шляхом на катамаранах і байдарках. Всього в експедиції взяло участь 125 осіб з ріних міст тодішнього СРСР - Львова, Тернополя, Чернівців, Києва, Москви, Риги, Кишинева та багатьох інших міст Молдови. Це були професійні екологи, а також звичайні любителі природи, геоморфологи, біологи, історики, фольклористи, у великому числі журналісти, а також випадкові люди. Експедиція відбувалася під патронатом ЦК комсомолу України і Молдови. У великій мірі вона фінансувалася Товариством охорони природи.
У такому складі експедиція вийшла з Галича. Нижній ряд від ліва: Володимир Сабадир, гідрохімік; Ярослав Фішер, гідрохімік; Наталя Климчук, геоморфолог; Валентин Стецюк, керівник групи Товариства Лева, Винниченко Ольга, художник; Ліліана Головчак, геоморфолог; Катерина Андрушків (Дворянська), етнограф; Панцюк Галина, гідрохімік; Вадим Артюх, археолог. Другий ряд від ліва: невідома (напевно Оксана Дигдалевич, гідрохімік), Сергій Циківновський есперантист, невідома, Сергій Чернов, керівник групи геоморфологів. Стоять вгорі Мирон Колодко, науковий координатор експедиції, Володимир Аніховський, гідрохімік. Не потрапили до знімки Микола Жарких, історик-мистецтвознавець, Антоніна Піпко, еколог; Роман Дідула, журналіст-еколог; Потятинник Борис, журналіст.
Вгорі: Гідрохіміки Тетяна Дудник, Ірина Іванова і Валентина Фіцколінець робліять аналіз води Дністра. Праворуч Сергій Чернов допомагає Тетяні Дудник проводити заміри фізичних параметрів води.
Вгорі ліворуч: Етнографи за роботою в селі Кормань Сокирянського району Чернівецької обл. Вгорі праворуч Орися Прокопович і Настя Іванишин умовляють місцеву жительки заспівати народних пісень. Праворуч: Орися Прокопович записує пісні у виконанні дівчинки на світлині вгорі (село Комарів Кельменецького району Чернівецької обл.)
Експедиційна робота не припиняється і під час руху. На лівій світлині Орися Прокопович і Ольга Гижа оформляють результати польових досліджень і одночасно позують перед фотокамерою. Важливою формою роботи експедиції були зустрічі з місцевими владами. На світлині праворуч учасники експедиції ведуть бесіду з головою міської ради Заліщик. Від ліва: Валентин Стецюк, Олександр Букчин, Ігор Пушкар, Голова екологічної секції Товариства Лева Левко Захарчишин. За урядовцем сидять Свєта Щербина і Таня Дудник, крайній праворуч - Ярко Кшик.
Група учасників експедиці на березі Дністра в Хотині. Нижній рід від ліва: Оленка Гижа, Орися Прокопович, Валентин Стецюк, Наталя Климчук, Ліліана Головчак, Ярко (Юрій) Кшик, Ольга Гижа. Другий ряд від ліва: Галина Витвицька, Богдан Огородник-Русин, Ігор Пушкар, Ростислав Дмитруш, Букчин Олександр.
Група водолазів експедиції з Тернополя, які досліджували глибинні води водосховища від Старої Ушиці до Новодністровська. Серед них гідрохіміки експедиції Зоряна Кос (ліворуч на палубі) і Свєта Кочерга (в центрі).
Флотилія експедиції склададася з півтора десятка різниї плавзасобів. Через періодичний брак учасників вони об'єднувалися між собою в різній конфігурації. По водосховищу, де нема течії, кавалькада плавзазобів нерідко буксувалася катером або теплоходом. Все це можна побачити на ції та наступних світлинах.
На світлині зверху кавалькада катамаранів буксується катером, а ліворуч показано, що в цей час робить команда. На світлині праворуч - поєднання катамаранів в один великий плавзасіб
Скучивши за веслами, хлопці веслують добре.
Праобраз мйбутніх "співучих гаремів".
Деякі катамарани мали на озброєнні вітрила, але вітер найчастіше дмув "у писок".
Катамарани буксує теплохід, а на задньому плані видно скельний монастир у Ципово.
Молдова підготувала експедиції урочисту зустріч у селі Наславче, першому з молдавських сіл на її шляху. На лівій світлині зустрічаючі на березі, на середній - швартовка катамаранів, на правому - Настя Іванишин, Валентин Стецюк і Орися Тимчишив з хлібом-сіллю, отриманим від гостинних молдован. .
У перших рядах зустрічаючих, як і належиться, були піонери. А на світлині праворуч клен-кор. АНМ (тоді ще професор)Іон Дедю, науковий керівник проекту, Голова Комітету захисту Дністра, звертаєтьвся до присутніх та учасників експедиціїї з привітанням і добрим напучуванням.
Після завершення урочистостей спочатку виступив народний хор, а потм усі разом пішли у танок.
Валерій Ропот був душею експедиції на території Молдови. Він не тільки організовував зустірічі з місцквими владами, але і дбав про культурну програму для учасників експедиції. На лівій світлині він в центрі, на середній - другий зліва, а на правій - дпугий справа.
Неподалік села Чобручі в Молдові від Дністра відділяється протока Турунчук, чим утворюється острів площею кількадесят кілометрів. Майже половина острова була осушена для сільськогосподірських потреб, але колись мулятий грунт перетворився у бетоноподібну масу, на якій не могла рости жодна культура. Учасники експедиції обговорювали цб проблему з районним начальством і керівництвом колгоспу, які виправдовувалися тим, що вимога збільшення орних земель надходила зверху і відповідно фінансувалася державою. Усі разом оглянули остів (крайня права світлина), але жодного вірішення проблеми не було знайдено.
Група учасників експедиції (серед них Ігор Пушкар, Володимир Бакус, Андрій Кись, Вадим Хмелінський та ін.) після упорядкування джерела в Криулянах.
Учасник експедиції Олександр Букчин (Чернівці) досліджуючи береги Дністра виявивив зруйноване річище одної з приток Дністра видобутком піску у варварський спосіб.
В процесі дослідження берегів Дністра учасники експедиції познайомилися з добровільними реставраторами скельного монастиря у Ципово.
Деякий час в ескпедиції працював кореспондент газети "Ізвестія" Володимир Сварцевич (на лівій верхній світлині з фотокамерою). По закінченні відрядження він опублікував у цій газеті багато ілюстровану підбірку матеріалів "Є у річки захисники". На правій світлині - робочий момент експедиції у Вадул-луй-Воде. Сварцевич присутній на цій світлині теж. Крім нього тут можна пізнати учасників експедиції Вадима Хмелинського і Ларису Марусинець (крайня праворуч).
Експедиція готується до відплиття. На плавзасоби почергово завантажуються Оксана Кулієвич, Ольга Козій, Віктор Шаповалов, Ростик Савчук, Невідомий, Наталя Климчук, Спостерігає за завантаженням Валентин Стецюк. Чекають черги Ірина Різничук, Лариса Марусинець, Невідома. У групі праворуч Ліліана Головчак, Андрій Кись, Світлана Деревщикова, Юлія Слепцова.
Ольга Козій і Оксана Кулієвич чергують на кухні, їм допомогають випадкові особи.
Моторист експедиції Ростик Дмитруш (на передньому плані) взяв на буксир човен "Дон"
Лариса Марусинець і Ірина Різничук розплутують рибальську сітку, конфісковану у браконьєрів
В кінці 80-х років після Чорнобильської катастрофи проблеми екології турбували значно більше, ніж в наші часи. Тому роботі з громадскістю в експедиції "Дністер-88" приділялася велика увага. На світлині учасники екологічного мітингу слухають промовців, серед яких були Іон Дедю, Ігор Пушкар, Валентин Стецюк.
Перед виходом експедиції за межі Молдови в селі Олонешти була проведена заключна конференція за результатами українсько-молдовської співпраці на Дністрі. На лівій світлині виступає представник влади. В президії сидять Іон Дедю і Ігор Пушкар. На правій світлині серед слухачів на передньому плані учасники експедиції Вадим Хмелинський, Валентина Петрик, Оксана Кулієвич, Ростик Дмитруш. Однак останню крапку в роботі експедиції поставила конференція в Одесі. На жаль, жодних документів від неї в наявності у вебмастера нема.
Одна з останніх зупинок на Дністрі перед закінченням експедиції.
Деякі документи і світлини перших років експедиції
На головну сторінку сайту "Дністровські ремінісценції"
Free counter and web stats
Rambler's Top100
Яндекс.Метрика


Hosted by uCoz