| Давні земляні оборонні споруди, так звані "вали Траяна" можна зустріти в різних місцях Дністровського краю. При їх дослідженні було встановлено, що разом з природними урвищами і ярами вони утворюють безперервний оборонний ланцюг, який може замикати певну територію, як це можна побачити на схемі праворуч. В експедиції була висунута гіпотеза, що замкнений ланцюг оточував невеличке давньоруське князівство з центром у Дзвенигороді. Однак знахідки римських монет і рештки зброї римських легіонерів говорять за те, що вал був насипаний ще в римські часи. |
Отож, він був побудований на найвіддаленішому мису Римської імперії для оборони від кочовиків, що насували за сходу в часи Великого переселення народів, яке почалося після навали гунів у 375 р. після розгрому ними племінного союзу остготів.
Трохи нижче Хотина Дністер утворює три петлі,язики котрих полого спускаються до води. Можливі шляхи наступу на територію, захищену в інших місцях високими берегами Дністра було перекрито валами. Приблизно тут на карті Птолемея позначене місто Трифоліум, назва якого з латини перекладається як "три листи". Очевидно саме це місто захищалося цими валами. |
Вгорі: Траянів вал в селі √рушівці.
Внизу: Андрій Квятковський досліджує Траянові вали і записує свої міркування: "Траянові вали не становлять і не можуть становити суцільного ланцюга фортифікацій, бо їхні будівники економили ресурси, необхідні для спорудження валів, за рахунок використання особливостей придністровського рельєфу і насипали вали лише в тих місцях, де без них неможливо було обійтися... Вважається, що Траянові вали споруджували для стримування натиску кочових племен з півночі, тобто великих мас кінноти".
Фото Надії Смаги 2100 рік. |
| Вгорі: Профіль Траянового вала в селі Вороновиця. Внизу: Вал в селі Макарівка. ‘ото В. —тецюка 1990 рік. |
Часом і самі вали можуть замикати невелику територію, утворюючи укріплене городище, прикладом якого можуть бути вали і рів неподалік села Рухотин Хотинського району Чернівецької області. На поданих тут знімках можна оцінити висоту валів і глибину рову. Щоправда, не всюди вали такі високі, як біля Рухотина. Звичайно висота валу не перевищує трьох метрів, а рів виражений досить слабо. Насипні вали утворили родючий ґрунт, який сприяв розростанню на них великих дубів, що можна побачити на знімках.
Всі фото Романа Лемішка. 2003 рік. |
На Дністрі в кількох місцях на берегових мисах можна знайти систему оборонних валів, які мають між собою велику принципову подібність. Є підстави вважити їх городищами чорноліської культури, яка існувала на Правобережній ”країні в передскіфські часи (8-7 ст. до РХ.) Згідно з археологічними дослідженнями чорноліські городища зазвичай розміщувалися на мисах високих берегів річок, утворених двома збіжними ярами або яром і високим берегом річки. Єдина незахищена природними перешкодами напольна сторона перетиналася трьома лінями земляних валів і ровів. ” центрі городища звичайно не бувало споруд для постійного житла, а лишень склади продуктів, стайні для худоби і провізоричні приміщення для людей. Житлова зона і більшість господарських будівель ставилися переважно на просторах між валами. Такий спосіб будівництва був обумовлений необхідністю захисту від агресиних племен. В разі нападу жінки, діти і старші люди ховалося в укріпленні, а боєздатна частина населення боронилася на валах. Основне укріплення, збудоване з колод і обнесене ровом, не було великим (40-100 м в діаметрі), а в центрі його розташовувався детинець.
Городища, подібні до типово чорноліських можна знайти на Чубатій горі біля села ÷вітова алуського району, неподалік сіл Ісаків Тлумацького району, Івано-Франківської області, Бабин Кельменецького району, в урочищі Щовб поблизу села Кулешівка Cокирянського району Чернівецької області та в інших місцях. На сайті села Копачинці подана схема городища і мапа з позначенням місця його розташування. В загальних рисах воно відповідає типу чорноліських городищ, хоча ця пам'ятка багатошарова. Тут знайдені предмети матеріальної культури неоліту, бронзової, і залізної доби.
Городище біля села Копачинці
|
| На малюнку ліворуч показана схема городища в селі Кулешівка, знята на місцевості учасниками експедиції, а нижче - схема городища в селі Копаченці, зроблемна місцевими краєзнавцями
|
|
